A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Високівська громада
Житомирська область, Черняхівський район

Житомирщина й надалі залишатиметься лідером у реформі децентралізації

Дата: 21.08.2019 18:07
Кількість переглядів: 57


Житомирщина впевнено тримає лідерство у державі за кількістю створених об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які організувалися і діють на 70% її території.

Однак уже зрозуміло, що запропонована недавно Мінрегіоном модель майбутнього адміністративно-територіального устрою області потребує змін, адже частина громад продемонстрували свою неспроможність.

Про те, як планують укрупнювати об’єднані громади, які проєкти вони наразі реалізують і що потрібно зробити, аби стримати відтік людей у великі міста нам в інтерв’ю розповів Василь Невмержицький, директор Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».

ЛИШЕ 30% ТЕРИТОРІЇ ЖИТОМИРЩИНИ НЕ ОХОПЛЕНІ ОТГ

- Під час представлення новий голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко заявив, що планує завершити в області процес децентралізації. Як ви на це відреагували?

- Переконаний, що Житомирщина й надалі залишатиметься лідером у державі за впровадженням реформи децентралізації. Раніше керівник Офісу Президента Андрій Богдан зауважив, що місцеві вибори доцільно проводити після завершення цієї реформи, тобто у нової влади є розуміння її важливості. Звісно, заяву голови ОДА ми сприйняли позитивно. Сподіваюся, що Віталій Бунечко збере робочу групу з моделювання обласного адміністративно-територіального устрою. У затвердженому Кабміном перспективному плані Житомирщини 64 громади, а Мінрегіон пропонує, аби їх було 47. Тобто, у громад є чимало запитань з цього приводу і ми маємо всі разом вирішити, якою має бути модель області.

- В області зараз налічується 57 об’єднаних територіальних громад. Чи до кінця року може змінитися ця цифра?

- На Житомирщині створено 57 громад з яких 53 функціонують, у двох 30 червня відбулися вибори, а ще дві чекають на призначення виборів. Часу до кінця року залишилося не так уже й багато. Зі свого досвіду можу сказати, що процес формування громади триває до 3 місяців, а потім ще треба дочекатися призначення виборів із ЦВК. Тобто, теоретично ОТГ можуть бути створені, але проведення у них виборів у цьому році під знаком питання. Нам практично залишається об’єднати в громади 30% території області, тобто 199 місцевих рад різних рівнів. Наразі йдеться про потенціал міст обласного значення Коростеня та Малина, навколо яких будуть створені ОТГ, а також про охоплення цим процесом Андрушівського, Ружинського та Черняхівського районів.

МОДЕЛЬ МІНРЕГІОНУ НЕ ОСТАТОЧНА

- Нещодавно віцепрем'єр України, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко опублікував проєктну модель ідеальної Житомирської області з новим районним поділом. Там передбачено 4 об’єднані райони і 47 ОТГ. Чи остаточна така модель?

- Запропоноване моделювання районного рівня ідеальне, а з приводу ОТГ треба проводити консультації. Питань до 4 районів, створених навколо міст обласного значення, немає. Хіба що якусь громаду можна буде перенести з одного в інший. Тому Мінрегіон пропонує невеликі ОТГ, де населення менше 5 тисяч, приєднати до інших громад, аби укрупнити територію. Зміни у запропоновану модель можуть вноситися, тому я казав про необхідність зібрати робочу групу, створену при ОДА, яка досі ні разу не засідала. Саме в межах цієї групи із залученням експертів треба обговорити, як проходитиме укрупнення громад в області.

- У запропонованій моделі 47 громад, але зараз їх в області більше. Тобто якісь ОТГ приєднаються до інших?

- Так, діючі громади будуть укрупнювати, і до цього треба підійти дуже виважено. Є деякі ОТГ, що працюючи з 2016-2017 років уже показали свою неспроможність, як щодо фінансів, так і щодо кадрового потенціалу. Левову частку власних надходжень такі громади направляють на оплату апарату управління замість того, аби спрямувати ці гроші на розвиткові проекти. Як наслідок, вони не розвиваються, а існують. Наприклад, є серйозні питання щодо Дубрівської та Вільської ОТГ. Загалом, найоптимальніша громада – це та, яка охоплює територію понад 500 квадратних кілометрів з 15 тисячами населення.

- За пропозицією Мінрегіону, найбільше в області буде селищних ОТГ, а саме - 19. Що потрібно, аби хоча б стримати відтік людей із них до міста, не говорячи вже про трудову міграцію за кордон?

- Урбанізація та виїзд людей із сіл та селищ до міст – це світові тенденції. Зупинити їх нереально, а от призупинити можна. Насамперед завдяки економічному розвитку, інвестиційній привабливості та створенню нових робочих місць. Житомирщина – це аграрний край, тому потрібно подбати про можливості для розвитку фермерських господарств і кооперативів. Тут важливі державна політика і місцеві програми підтримки.

- Нову модель адміністративно-територіального устрою наразі активно обговорюють. У Facebook під постом Зубка натрапила на коментар, що нелогічно Попільнянський район об’єднати з Бердичівським, бо, мовляв, дороги між ними немає, то як людям добиратися? Поясніть, чи буде в майбутньому настільки сильна прив’язка об’єднаної громади до райцентру?

- Усі повноваження, а саме надання соціальних та адміністративних послуг, покладаються на ЦНАПи, що працюють у громадах. Натомість у райцентрах розміщені територіальні виконавчі органи влади, як от управління пенсійного фонду, фіскальної служби, суд, прокуратура, поліція. Хіба людям щодня потрібно в такі структури звертатися? Свої нагальні справи можна вирішити в громаді без поїздки до райцентру. Звісно, дороги – це болюче питання й одразу відремонтувати їх у всій області неможливо, бо на це потрібні значні гроші і час.

ОБ’ЄДНАНИМ ГРОМАДАМ ВЖЕ НЕ ПОТРІБНІ РАЙОННІ ОРГАНИ ВЛАДИ

- Два райони Житомирщини, а саме - Народицький та Коростишівський, на 100% охоплені ОТГ. Чи з їх досвіду можна говорити про недоцільність функціонування там районних адміністрацій та рад?

- Це яскраво помітно на прикладі Народицької ОТГ, створеної у 2015 році. Майже всі функції перебрала на себе громада, а в райдержадміністрації їх залишилося дуже мало. У таких районах скорочується штат РДА, чого не скажеш про районні ради. Там працює апарат і райрада просить у громади гроші на його утримання. Залишилося передати на ОТГ від адміністрації функцію соцзахисту і закріпити це повноваження фінансово.

- Побутує думка, що райдержадміністрації блокують процес створення ОГТ, адже не хочуть втрачати свої функції. Чи були такі прецеденти в нашій області?

- У нашій області такого не було, а от в інших трапляється. Навпаки, у нас синергія в роботі між ЦРМС, ОДА, облрадою, районними радами і адміністраціями. Завдяки такій співпраці Житомирщина тримає впевнене лідерство в державі у впровадженні реформи децентралізації.

- Окресліть загальні тенденції, чим зараз займаються громади Житомирщини, що в них принципово змінюється.

- Громади області зараз активно працюють над розробкою стратегій розвитку, укладають договори про муніципальне співробітництво, створюють молодіжні центри, переформатовують роботу бібліотек, а також реалізують важливі інфраструктурні проєкти. Щодо останнього, це ремонт доріг, освітлення вулиць, облаштування водогінних і каналізаційних мереж, ремонт садочків і шкіл, будівництво амбулаторій, розвиток спортивної інфраструктури, благоустрій територій. Крім цього, 6 ОТГ проводять аукціони, завдяки переданим у власність за межами населених пунктів землям і отримують суттєві надходження. Зазначені проєкти громади реалізують за власні кошти, державну та грантову підтримку.

- ОТГ зараз, на вашу думку, мають достатньо повноважень чи потрібні законодавчі зміни для їх успішного функціонування?

- У Верховній Раді восьмого скликання перебувало більше десятка законопроектів, які стосуються реформи децентралізації. Зараз найважливіше прийняти закон про засади адміністративно-територіального устрою, де має бути прописано, скільки громад і районів у кожній області. Вартий уваги також закон про службу в органах місцевого самоврядування та внесення змін до закону про місцеві державі адміністрації, аби в них не було дублювання функцій з ОТГ. Якщо говоримо про передачу земель за межами населених пунктів у власність громад, то зараз це практично регулює “в ручному режимі” постанова Кабміну, а відповідного закону немає.

- Наскільки корисний досвід Житомирщини у впровадженні реформи децентралізації для інших областей?

- Ми активно залучаємося до стаді-турів між областями. Нещодавно фахівці з Івано-Франківської та Хмельницької областей приїздили до нас переймати досвід розвитку туризму. У вересні представники ОТГ Київщини збираються у Високівську ОТГ, де активно впроваджується новий освітній простір. Ми також навчаємося під час поїздок в інші області. Навіть корисно, коли об’єднані громади Житомирщини обмінюються досвідом між собою.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Ірина Чириця, Житомир

Житомирщина впевнено тримає лідерство у державі за кількістю створених об’єднаних територіальних громад (ОТГ), які організувалися і діють на 70% її території.

Однак уже зрозуміло, що запропонована недавно Мінрегіоном модель майбутнього адміністративно-територіального устрою області потребує змін, адже частина громад продемонстрували свою неспроможність.

Про те, як планують укрупнювати об’єднані громади, які проєкти вони наразі реалізують і що потрібно зробити, аби стримати відтік людей у великі міста нам в інтерв’ю розповів Василь Невмержицький, директор Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».

ЛИШЕ 30% ТЕРИТОРІЇ ЖИТОМИРЩИНИ НЕ ОХОПЛЕНІ ОТГ

- Під час представлення новий голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко заявив, що планує завершити в області процес децентралізації. Як ви на це відреагували?

- Переконаний, що Житомирщина й надалі залишатиметься лідером у державі за впровадженням реформи децентралізації. Раніше керівник Офісу Президента Андрій Богдан зауважив, що місцеві вибори доцільно проводити після завершення цієї реформи, тобто у нової влади є розуміння її важливості. Звісно, заяву голови ОДА ми сприйняли позитивно. Сподіваюся, що Віталій Бунечко збере робочу групу з моделювання обласного адміністративно-територіального устрою. У затвердженому Кабміном перспективному плані Житомирщини 64 громади, а Мінрегіон пропонує, аби їх було 47. Тобто, у громад є чимало запитань з цього приводу і ми маємо всі разом вирішити, якою має бути модель області.

- В області зараз налічується 57 об’єднаних територіальних громад. Чи до кінця року може змінитися ця цифра?

- На Житомирщині створено 57 громад з яких 53 функціонують, у двох 30 червня відбулися вибори, а ще дві чекають на призначення виборів. Часу до кінця року залишилося не так уже й багато. Зі свого досвіду можу сказати, що процес формування громади триває до 3 місяців, а потім ще треба дочекатися призначення виборів із ЦВК. Тобто, теоретично ОТГ можуть бути створені, але проведення у них виборів у цьому році під знаком питання. Нам практично залишається об’єднати в громади 30% території області, тобто 199 місцевих рад різних рівнів. Наразі йдеться про потенціал міст обласного значення Коростеня та Малина, навколо яких будуть створені ОТГ, а також про охоплення цим процесом Андрушівського, Ружинського та Черняхівського районів.

МОДЕЛЬ МІНРЕГІОНУ НЕ ОСТАТОЧНА

- Нещодавно віцепрем'єр України, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко опублікував проєктну модель ідеальної Житомирської області з новим районним поділом. Там передбачено 4 об’єднані райони і 47 ОТГ. Чи остаточна така модель?

- Запропоноване моделювання районного рівня ідеальне, а з приводу ОТГ треба проводити консультації. Питань до 4 районів, створених навколо міст обласного значення, немає. Хіба що якусь громаду можна буде перенести з одного в інший. Тому Мінрегіон пропонує невеликі ОТГ, де населення менше 5 тисяч, приєднати до інших громад, аби укрупнити територію. Зміни у запропоновану модель можуть вноситися, тому я казав про необхідність зібрати робочу групу, створену при ОДА, яка досі ні разу не засідала. Саме в межах цієї групи із залученням експертів треба обговорити, як проходитиме укрупнення громад в області.

- У запропонованій моделі 47 громад, але зараз їх в області більше. Тобто якісь ОТГ приєднаються до інших?

- Так, діючі громади будуть укрупнювати, і до цього треба підійти дуже виважено. Є деякі ОТГ, що працюючи з 2016-2017 років уже показали свою неспроможність, як щодо фінансів, так і щодо кадрового потенціалу. Левову частку власних надходжень такі громади направляють на оплату апарату управління замість того, аби спрямувати ці гроші на розвиткові проекти. Як наслідок, вони не розвиваються, а існують. Наприклад, є серйозні питання щодо Дубрівської та Вільської ОТГ. Загалом, найоптимальніша громада – це та, яка охоплює територію понад 500 квадратних кілометрів з 15 тисячами населення.

- За пропозицією Мінрегіону, найбільше в області буде селищних ОТГ, а саме - 19. Що потрібно, аби хоча б стримати відтік людей із них до міста, не говорячи вже про трудову міграцію за кордон?

- Урбанізація та виїзд людей із сіл та селищ до міст – це світові тенденції. Зупинити їх нереально, а от призупинити можна. Насамперед завдяки економічному розвитку, інвестиційній привабливості та створенню нових робочих місць. Житомирщина – це аграрний край, тому потрібно подбати про можливості для розвитку фермерських господарств і кооперативів. Тут важливі державна політика і місцеві програми підтримки.

- Нову модель адміністративно-територіального устрою наразі активно обговорюють. У Facebook під постом Зубка натрапила на коментар, що нелогічно Попільнянський район об’єднати з Бердичівським, бо, мовляв, дороги між ними немає, то як людям добиратися? Поясніть, чи буде в майбутньому настільки сильна прив’язка об’єднаної громади до райцентру?

- Усі повноваження, а саме надання соціальних та адміністративних послуг, покладаються на ЦНАПи, що працюють у громадах. Натомість у райцентрах розміщені територіальні виконавчі органи влади, як от управління пенсійного фонду, фіскальної служби, суд, прокуратура, поліція. Хіба людям щодня потрібно в такі структури звертатися? Свої нагальні справи можна вирішити в громаді без поїздки до райцентру. Звісно, дороги – це болюче питання й одразу відремонтувати їх у всій області неможливо, бо на це потрібні значні гроші і час.

ОБ’ЄДНАНИМ ГРОМАДАМ ВЖЕ НЕ ПОТРІБНІ РАЙОННІ ОРГАНИ ВЛАДИ

- Два райони Житомирщини, а саме - Народицький та Коростишівський, на 100% охоплені ОТГ. Чи з їх досвіду можна говорити про недоцільність функціонування там районних адміністрацій та рад?

- Це яскраво помітно на прикладі Народицької ОТГ, створеної у 2015 році. Майже всі функції перебрала на себе громада, а в райдержадміністрації їх залишилося дуже мало. У таких районах скорочується штат РДА, чого не скажеш про районні ради. Там працює апарат і райрада просить у громади гроші на його утримання. Залишилося передати на ОТГ від адміністрації функцію соцзахисту і закріпити це повноваження фінансово.

- Побутує думка, що райдержадміністрації блокують процес створення ОГТ, адже не хочуть втрачати свої функції. Чи були такі прецеденти в нашій області?

- У нашій області такого не було, а от в інших трапляється. Навпаки, у нас синергія в роботі між ЦРМС, ОДА, облрадою, районними радами і адміністраціями. Завдяки такій співпраці Житомирщина тримає впевнене лідерство в державі у впровадженні реформи децентралізації.

- Окресліть загальні тенденції, чим зараз займаються громади Житомирщини, що в них принципово змінюється.

- Громади області зараз активно працюють над розробкою стратегій розвитку, укладають договори про муніципальне співробітництво, створюють молодіжні центри, переформатовують роботу бібліотек, а також реалізують важливі інфраструктурні проєкти. Щодо останнього, це ремонт доріг, освітлення вулиць, облаштування водогінних і каналізаційних мереж, ремонт садочків і шкіл, будівництво амбулаторій, розвиток спортивної інфраструктури, благоустрій територій. Крім цього, 6 ОТГ проводять аукціони, завдяки переданим у власність за межами населених пунктів землям і отримують суттєві надходження. Зазначені проєкти громади реалізують за власні кошти, державну та грантову підтримку.

- ОТГ зараз, на вашу думку, мають достатньо повноважень чи потрібні законодавчі зміни для їх успішного функціонування?

- У Верховній Раді восьмого скликання перебувало більше десятка законопроектів, які стосуються реформи децентралізації. Зараз найважливіше прийняти закон про засади адміністративно-територіального устрою, де має бути прописано, скільки громад і районів у кожній області. Вартий уваги також закон про службу в органах місцевого самоврядування та внесення змін до закону про місцеві державі адміністрації, аби в них не було дублювання функцій з ОТГ. Якщо говоримо про передачу земель за межами населених пунктів у власність громад, то зараз це практично регулює “в ручному режимі” постанова Кабміну, а відповідного закону немає.

- Наскільки корисний досвід Житомирщини у впровадженні реформи децентралізації для інших областей?

- Ми активно залучаємося до стаді-турів між областями. Нещодавно фахівці з Івано-Франківської та Хмельницької областей приїздили до нас переймати досвід розвитку туризму. У вересні представники ОТГ Київщини збираються у Високівську ОТГ, де активно впроваджується новий освітній простір. Ми також навчаємося під час поїздок в інші області. Навіть корисно, коли об’єднані громади Житомирщини обмінюються досвідом між собою.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Ірина Чириця, Житомир

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора